29 січня в Україні відзначають пам'ять героїв Крут - українських студентів, які, намагались зупинити більшовицький наступ на Київ у 1918 році, потрапили в полон і були розстріляні більшовиками.

Захисники

З українського боку в бою під Крутами брали участь приблизно 600 бійців:

• 250-400 старшин та курсантів Першої української військової школи ім. Богдана Хмельницького;
• 114-130 добровольців 1-ї сотні Куреня студентів Січових Стрільців (студенти університету св. Володимира, учні гідротехнічної школи, учні лікарської школи тощо);
• 60 вояків Куреня смерті;
• 80 бійців чернігівського вільного козацтва;
• кавалерійський загін.

Їм протистояли шість-сім тисяч більшовиків.

Бій 29 січня 1918 року тривав кілька годин і завершився великими втратами для більшовиків. Українськім бійцям вдалося на кілька днів зупинити просування більшовицьких військ до Києва. Симон Петлюра мав час на придушення повстання більшовиків на заводі "Арсенал".

Самопожертва

На залізничній платформі в Крутах за 130 км від Києва українські студенти ціною власного життя зупинили на кілька днів наступ більшовицької армії на українську столицю.

Приблизно 30 студентів з розвідувального підрозділу потрапили в полон, більшовики їх розстріляли. Є ймовірність, що перед смертю їх піддали тортурам.

Відомі прізвища лише 19 загиблих.

Командувач

Командувачем українських частин, які брали участь у бою під Крутами, був Аверкій Гончаренко - колишній капітан російської імператорської армії, нагороджений Георгіївським хрестом.

На час подій він був командиром куреня Першої української військової школи імені Богдана Хмельницького.

Одна з найбільш міфологізованих сторінок історії

Через брак документів про ті події історики неодноразово спиралися на спогади їх учасників. Але мемуари є суб'єктивною оцінкою подій і наведена інформація потребує додаткової перевірки.

Як зазначав краєзнавець та письменник Станіслав Цалик, головним джерелом інформації про бій під Крутами була праця Дмитра Дорошенка "Історія України. 1917-1923", написана 1930 року в Берліні.

"Перевидана кілька разів у незалежній Україні, вона, на жаль, містить чимало перекручень, слугуючи і нині основним джерелом вигадок про той бій", - зазначав Цалик.

Перш за все це проявилося у завищенні кількості жертв з українського боку. Оскільки поети почали прославляти Крути як український аналог битви під Фермопілами, з'явилася і цифра у 300 загиблих героїв.

27 січня

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

Це страшне і нелюдське явище, яке відбувалося в період 1933-1945-х років і що отримало назву - Голокост, що призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, які панували тоді в фашистської Німеччини - НЕ ПОВИННО ПОВТОРИТИСЯ!

В історії людства було безліч «темних» плям, але так відверто, широкомасштабно і цинічно, суспільство ще не падало ніколи. Маніпуляції громадською свідомістю, нездорові ідеї і злочинне замовчування, які супроводжували весь цей жах, не давали тоді повною мірою усвідомити справжній стан речей, і це сумно. Однак все світове співтовариство здригнулося, коли почали відкриватися факти і підтвердження подібних злодіянь, причому в справжніх «промислових» масштабах. Ми не повинні допустити, щоб подібне ще хоч коли-небудь повторилося!

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, який відзначається 27-го січня, прийнятий на офіційному рівні Генеральною Асамблеєю ООН 1-го листопада 2005-го року, резолюція A/RES/60/7 . Метою запровадження цієї сумно пам’ятної дати, за даними проекту DilovaMova.com, є активна просвітницька робота та сприяння у запобіганні можливих майбутніх актів геноциду, а так само зневаги до цінності людського життя.

Міжнародне співтовариство "беззастережно засуджує всі прояви релігійної нетерпимості, підбурювання, переслідування або насильства щодо окремих осіб або громад, зумовлені етнічним походженням або релігійними віруваннями, де б вони не мали місце", - йдеться в тексті резолюції. Справжні і майбутні покоління не повинні забувати уроків наших загальнолюдських і настільки трагічних катастроф, інакше може виникнути дуже високий ризик повторення подібних моментів у майбутньому.

У цей день, День скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі і прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост. Її ніяк не заповнити. Вже не запобігти. Але нехай живе надія, що подібного більше ніколи не повторитися! Будемо пам’ятати...

 

 22 січня ми відзначаємо одне із знакових свят української держави - День Соборності України.

22 січня - особлива дата в історії України. У цей день ми відзначаємо два важливих свята - проголошення Української Народної Республіки та Акт Об'єднання українських земель. 106 років тому, 22 січня, українці проголосили незалежність своєї держави і створили Українську Народну Республіку, а рівно через рік відбувся Акт злуки УНР і ЗУНР. 

За часів радянського режиму День Соборності не відзначався, більше того - будь-яка згадка про нього знищувалася, цей день вважали "контрреволюційним святом". Перше офіційне святкування відбулося в 1939 році, у місті Хуст, столиці Карпатської України. Тоді ці землі перебували у складі Чехословаччини. На демонстрацію вийшло понад 30 тисяч українців - так День Соборності став наймасовішим заходом українців за 20 років. 

На державному рівні День Соборності України вперше відзначили в 1999 році після указу чинного президента країни Леоніда Кучми. Однак в 2011 році указом президента Віктора Януковича День Соборності був скасований на офіційному рівні, як і День Свободи 22 листопада - замість них 22 січня був заснований День соборності і свободи. Втім, уже в 2014 році президентським указом Петра Порошенка День Соборності України був відновлений. 

Головна традиція в День Соборності - це живий ланцюг, який українці вибудовують, символізуючи об'єднання українських земель і державну єдність. Історія цієї традиції починається в 1990 році - тоді живий ланцюг простягнувся з Києва до Львова та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного. За різними оцінками, участь в акції взяли близько трьох мільйонів чоловік. 

Відтоді це стало доброю традицією, яку щороку влаштовують у різних куточках України. У Києві 22 січня таким чином "з'єднують" два береги Дніпра - лівий і правий, символізуючи об'єднання Сходу і Заходу України.

 Міжнародний де́нь обі́ймів — щорічне свято, що відзначають 21 січня. За традицією цього дня можна дружньо обіймати навіть незнайомих людей. Свято виникло 21 січня 1986 року в Каро (Мічиган), США.

Свято досить молоде. Воно виникло в студентському середовищі західноєвропейської молоді. Саме цього дня хлопці та дівчата просто обнімали один одного — без жодного інтимного підґрунтя. За своєрідною легендою, під час дружніх обіймів люди обмінюються душевним теплом.

Міжнародний день обіймів (International Hugging Day) відзначається щорічно 21 січня. Цей день був започаткований в 1986 році в США, а згодом став популярним по всьому світу.

Метою свята є привернення уваги до важливості людських стосунків та підтримки позитивних емоцій. За традицією, в цей день люди активно дарують обійми рідним, близьким та колегам, а також влаштовують спільні заходи з обіймами. Міжнародний день обіймів сприяє зміцненню зв'язків між людьми та підтримці духовного здоров'я. Окрім того, він популяризує таку важливу тему, як фізичний контакт, і нагадує про те, що іноді все, що потрібно, це просто обійми, особливо у світі, де багато часу ми проводимо перед екранами та мобільними телефонами, та де віртуальне спілкування стає все більш поширеним.

Обійми можуть мати корисний ефект на наше фізичне та емоційне здоров'я. Вони можуть знижувати рівень стресу та тривоги, збільшувати рівень окситоцину (гормону любові та довіри), сприяти зниженню кров'яного тиску та зменшенню болю.

Також важливо пам'ятати, що обійми повинні бути добровільними та комфортними для обох сторін, тому необхідно поважати бажання іншої людини та дотримуватись відповідних меж.

Історія свята міжнародного дня обіймів починається в 1986 році в штаті Мічиган, США. Ідею запровадження такого свята запропонував Кевін Заборні, власник магазину з подарунками. Заборні вирішив запровадити день обіймів, щоб підвищити настрій своїм клієнтам та залучити увагу до позитивного впливу обіймів на здоров'я та емоційний стан людини. Він також хотів допомогти змінити негативне ставлення до обіймів, яке тоді було досить поширеним.

Згодом, ідея свята поширилась по всьому світу, і в даний час Міжнародний день обіймів є популярним святом, яке відзначають у різних куточках планети. Сьогодні Міжнародний день обіймів - це свято, яке нагадує людям про важливість фізичного контакту та підтримки емоційного здоров'я, та є добрим приводом дарувати обійми тим, кого ми любимо та поважаємо.

Існує, навіть, поняття обіймотерапія - це форма психотерапії, в якій особа одержує фізичну та емоційну підтримку через обійми. Обійми можуть бути подані як професійними терапевтами, так і близькими людьми. Вважається, що обійми сприяють зниженню рівня стресу та тривожності, збільшенню рівня щастя та сприяють покращенню настрою.

Інсталяція до МІжнародного дня обіймів

 16 СІЧНЯ, неофіційна дата, яка закріпилися від 2016 року, коли оборонці Донецького аеропорту та їхні родини зібралися у Києві на вшанування пам’яті своїх загиблих товаришів;

20 СІЧНЯ, офіційна, встановлена Міністерством оборони та Генштабом ЗСУ.

Бої за Донецький аеропорт розпочалися 26 травня 2014 року й тривали до 22 січня 2015 року. В цій боротьбі, яка стала однією з найгероїчніших та найтрагічніших сторінок російсько-української війни, брали участь спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних, 93 та 72 окремих механізованих бригад, 1 окремої танкової бригади, 57 окремої мотопіхотної бригади, 91 окремого полку, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку "Дніпро-1", Добровольчого українського корпусу (ДУК), батальйон ОУН та інші.

Командували обороною ДАП в різний час легендарні командири: полковник Олександр «Редут» Трепак, полковник Олег Мікац та старший лейтенант Іван Зубков.

Кульмінацією оборони Донецького аеропорту стала друга половина січня 2015 року. 13 січня упала диспетчерська вежа, а 20 січня окупанти здійснили кілька підривів бетонних перекриттів термінала Донецького аеропорту, внаслідок чого під завалами загинуло 58 бійців. За різними підрахунками, в боях за Донецький аеропорт росіяни втратили до тисячі бойовиків.

Сильні, незламні, сталеві, справжні патріоти. Вони змусили захоплюватися собою навіть противника.Адже це саме ворог назвав їх «кіборгами», маючи на увазі те, що лише роботи можуть витримати таку складну боротьбу в таких пекельних умовах.

Вони стали символом патріотизму та відданості незалежній Україні, і їхній подвиг уже увійшов в історію України.

Царство небесне і вічна пам’ять загиблим захисникам Донецького аеропорту.

Шана, уклін і повага живим!

До Дня Пам'яті Захисників Донецького аеропорту з 6 класом проведено бібліотечний урок. 

Поговорили з дітьми хто такі кіборги. Провели навчально-пізнавальні вправи: "Асоціативний кущ: Які риси характеру властиві "кіборгам?", ребуси а інше.