15 травня - Всесвітній день вишиванки

 2006 року в Україні було запроваджено особливе свято — День вишиванки. Ініціатором створення виступила Леся Воронюк, яка на той час була студенткою історичного факультету Чернівецького національного університету. Дівчина запропонувала своїм одногрупникам обрати день та прийти на лекції в національному вбранні. Цю ідею підтримали не лише студенти, але й викладачі. З роками свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.

Датою урочистості було обрано третій четвер травня, тобто будній день. Це підкреслює, що вишиванка може бути звичайним повсякденним елементом гардероба, а не лише святковим одягом.

10 цікавих фактів про вишиванку

Здається, про вишивку ми знаємо все. І про символізм кольорів, де червоне — то любов, а чорне — то журба. Та й у нашому блозі вже розповідали цікаві факти про символи, обереги на вишиванках. Але чим більше вивчаєш український вишитий одяг, тим більше білих плям в історії вишивки виявляєш.

Тому сьогодні хочемо розповісти 10 цікавих фактів про вишивку, які ви точно не знали.

1. Техніка хрестиком стала популярною лише у XIX ст.

До 1860 року популярними в Україні були низинка, верхоплут, козлик та інші види швів. Цікаво, але хрестик прийшов до українських вишивальниць із Європи. Популярністю та зацікавленістю вишивальниць різного віку техніка вишивки завдячує компанії “Товарищество Брокар і Ко”, заснованій підприємцем Генрі Брокар. Цікавий факт: парфумоване мило, яке було одним із найбюджетніших товарів парфумерно-косметичних магазинів компанії, загортали у схеми-орнаменти вишивки хрестиком. Таке пакування, як і сам товар, було дуже популярним серед населення.

2. Українські вишивальниці мають власне професійне свято.

Цікавий факт про вишиванку стосується дня 17 грудня, коли відзначається свято Варвари. Саме з цього дня дівчата розпочинали вечорниці, де разом вишивали. Тому якщо маєте в родині вишивальницю, то порадуйте її набором для вишивки або цікавою вишитою сорочкою саме перед новорічно-різдвяними святами. Якраз 17 грудня — ідеальна для цього нагода.

3. Вишиванка не була повсякденним одягом українців.

Список цікавих фактів був би не повним, якби ми не згадали, що українці ніколи не носили вишиванок на щодень. У час, коли не було сучасних пральних засобів, пральних машин, а на створення однієї сорочки витрачалися місяці, дуже не практично було щодня красуватися у вишитій сорочці. Цікавим фактом є те, що сорочки для буднів так і називалися “буденками”. Вони зовсім нічим не прикрашалися.

4. Нитки для вишиванок у техніці “білим по білому” готувались три роки

Неймовірно цікавим є факт, що підготовку до вишивки рукодільниці Полтавщини, звідки походить унікальна техніка “білим по білому”, розпочинали за 3 роки до початку створення візерунку. І виткати полотно було найпростішим завданням. Головним, цікавим  і найдовготривалішим процесом ставало вибілювання ниток. Хімічних відбілювачів на кшталт сучасного хлору чи “Ванішу” не існувало. А хотілося ж отримати сліпучу білизну морозного візерунка. Тоді полтавські вишивальниці придумали цікаву річ: розстилати нитки на березі річок у найбільшу спеку. Так 4 стихії (вода-сонце-повітря-земля) заряджали нитки. Та й з практичної точки зору річка добре відбивала сонячні промені й пряжа природно вигорала до білосніжного відтінку.

5. Дівчата навчались вишивати з 5 років. Цікавий факт, що юна рукодільниця уже у 5 років уміла тримати голку з ниткою, оздоблювати одяг найпростішими швами.

6. День Вишиванки відзначають у 60 країнах. Цікаво, але виявляється флешмоби у вишиванках та марші популярні не лише в Україні, але і в 60 країнах, де присутня українська діаспора.

7. Колір ниток для вишивки закріплювали тістом. Цікавий факт: до появи штучних анілінових барвників вишивальниці використовували виключно природні фарби у вигляді відварів, настоянок із трав, кори, квітів, соку плодів. Наприклад, усі відтінки жовтого отримували із пшеничної соломи. Цікаво, що аби тон був золотим, ці нитки запікали у житньому тісті. Термічна обробка у поєднанні з опарою закваски фіксували відтінок на віки.

8. Цікавий факт — про українську вишиванку писав журнал Vogue у 2015 р. Тоді українським орнаментам була присвячена ціла стаття. Цікаво, що сам вишитий одяг був названий трендом 2016 року. Зараз українські мотиви, візерунки систематично використовують у своїх колекціях імениті дизайнери.

9. Вишиванки мали розподіл за кольором. Чорні вишиванки одягалися виключно чоловіками. Цікаво: сині вишиті сорочки були у гардеробі жінок, які не хотіли чи не могли народжувати, або маленьких дівчаток до 12 років.

10. Вишиванка зображена на двадцятигривневій купюрі. А точніше Іван Франко у вишитій сорочці. ЦІкаво: письменник першим серед інтелігенції пропагував вишитий одяг у поєднанні з класичними піджаками, камізельками, тренчами.

Читачі бібліотеки робили власну вишиванку

 9 травня Україна, разом з вільними, прогресивними та незалежними європейцями, відзначає День Європи.

Цей день для України сьогодні має особливе значення, адже ми зустрічаємо його в умовах війни.

Український народ героїчно відстоює від рашистської навали демократію, свободу, історію, культуру, людські життя та мрії усієї прогресивної Європи.

День Європи для українців – це особливий день, адже нашу країну та ЄС єднають спільні цінності, історія та культура, демократія і свобода. Відзначення Дня Європи – це важливий крок у зміцненні самоідентифікації України як європейської держави із унікальними, самобутніми традиціями та цінностями, що відгукуються в культурах країн Європи.

Для здобувачів освіти Новостародубського ліцею підготовлено тематичну лінійку, з участю  вчителя іноземної мови Бурлак О.Г. та завідувача бібліотеки Удовиченко А.А., на якій проведено  фотоогляд «З якої країни  їжа?»;  фотоекскурсія «З якої країни Європи ці визначні місцях?».

Також Бурлак О. Г. ознайомила учнів з умовами проведення Всесвітніх кубків з інтелектуальних ігор до Дня Європи : "Євро Своя Гра», «Євро Брейн», «Євро Що? Де? Коли?»

 День матері — це особливе свято, яке відзначають у багатьох країнах світу. Це день, коли ми можемо виразити свою безмежну любов і подяку до наших матерів, які є найріднішими людьми у нашому житті. У 2025 році День матері в Україні відзначатимуть 11 травня, адже це свято завжди святкується в другу неділю травня.

Історія Дня матері

Історія свята сягає глибокої давнини. У Стародавній Греції та Римі були свята, які вшановували матерів, а культ богинь-матерів, як Рея і Кібела, був поширений серед античних народів. Однак сучасний День матері, як ми його знаємо, має своє коріння в США.

У 1914 році завдяки зусиллям Анни Джарвіс, яка прагнула вшанувати свою померлу матір, свято було офіційно проголошено в США. Спочатку цей день був святом лише в Америці, але з часом традиція поширилася на інші країни. В Україні День матері був відзначений ще в 1929 році завдяки українській діаспорі, але за часів СРСР його святкування було заборонене. Лише на початку 2000-х років традиція святкування повернулася в Україну.

Як святкують День матері в Україні та світі

День матері святкують в багатьох країнах, але дати можуть відрізнятися. В Україні святкування відбувається в другу неділю травня, що є загальносвітовою традицією. Проте в інших країнах свято може припадати на різні дати:

Великобританія, Ірландія та Нігерія святкують Материнську неділю в четверту неділю Великого посту. У Молдові, Азербайджані, В’єтнамі та деяких інших країнах цей день збігається з Міжнародним жіночим днем — 8 березня. У Норвегії День матері святкують у другу неділю лютого, а в Грузії — 3 березня.

 8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги, вшановуючи загиблих у Другій світовій війні 1939–1945 років.

День пам’яті та перемоги – це нагадування, що Друга світова розпочалася внаслідок домовленостей двох тоталітарних режимів: націонал-соціалістичного (нацистського) у Німеччині й комуністичного в СРСР, а також мовчазного небажання найпотужніших держав світу чинити спротив агресорам. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.

З читачами бібліотеки згадали про цей, ключові моменти та зробили поробку Янгол безпеки"