День Української писемності та мови

Сьогодні, 27 жовтня, відзначається День української писемності та мови, який є важливою подією в культурному житті України. Свято спрямоване на усвідомлення важливості української мови як основи національної самобутності.

Історія заснування свята

День української писемності та мови започатковано у 1997 році указом тодішнього президента Леоніда Кучми. Свято створене на підтримку ініціативи громадських організацій і припадає на день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця. До 2023 році День української писемності та мови відзначався щорічно 9 листопада.

Однак 28 липня 2023 року президент України Володимир Зеленський підписав указ про зміну дати свята з 9 листопада на 27 жовтня. Це пов'язане з переходом на новоюліанський календар, оскільки День української писемності та мови встановлено до дня пам'яті Преподобного Нестора-Літописця.

«На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства постановляю: Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 27 жовтня в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця», – йдеться в указі президента.

Традиції святкування

• У День української писемності та мови зазвичай приносять квіти до пам'ятника Нестору-Літописцю.
• З 2000 року до Дня української писемності та мови в прямому ефірі «Українського радіо» транслюють «Диктант національної єдності», який може написати кожен охочий.
• Також у цей день проводиться Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, у якому щорічно беруть участь понад 5 млн людей із 20 країн.
• Раніше існувала традиція, коли батьки відводили дітей до школи, а потім ішли до церкви, ставили свічку перед образом Нестора Літописця і молилися за успіхи дитини в навчанні.
• Крім того, цього дня вшановують найкращих популяризаторів української мови, підтримують видавництва, що випускають україномовну літературу, проводять тематичні регіональні конкурси.

"Чому варто говорити українською мовою?", - своєю думкою поділилися учні 8 класу

 Тематична виставка до Дня Української мови та писемності "Слово відмикає серця"

 День Хліба

Всесвітній день хліба (World Bread Day) відзначається щорічно 16 жовтня. Свято було засновано у 2006 році з ініціативи Міжнародного союзу пекарів і пекарів-кондитерів. Вибір дати обумовлений тим, що 16 жовтня 1945 року було створено Продовольчу й сільськогосподарську організацію ООН, яка займалася вирішенням проблем у розвитку сільського господарства і його виробництва. До речі, до цієї ж події приурочене й ще одне свято – Всесвітній день продовольства.

Цікаві факти про хліб

Хліб – один з небагатьох продуктів, який вживають щодня у всьому світі. Ми ставимося до хліба, як до чогось звичайного і навіть буденного. Втім недарма є приказка «Хліб – усьому голова». Цікаві факти про цей продукт – далі в матеріалі.

1. Стародавні римляни дуже цінували хліб і людей, які його готують. Саме тому раби, які вміли випікати хліб, коштували, як вправні гладіатори. Хліб був настільки важливий для єгиптян, що його використовували як готівку, а Стародавні греки вміли випікати понад 80 видів хліба, ще 2500 року до н.е.

2. Люди вживають у їжу пшеницю вже понад десять тисяч років. Колись розтерті зерна пшениці змішували з водою і отриману суміш тонким шаром випікали на камінні, так готували перші хлібні коржі. Це тривало доти, поки в тісто не потрапили дріжджі. Саме за допомогою дріжджів тісто піднімається і стає пухким, а після випікання отримуємо звичний нам хліб.

3. На островах Океанії важливе джерело їжі – хлібне дерево. З сушеної м’якоті плодів хлібного дерева роблять тісто та випікають своєрідні млинці.

4. З одного зернятка отримуємо приблизно 20 міліграмів борошна, для випікання одного буханця потрібно борошна з приблизно 10 тисяч зернят.

5. Загальний об’єм води, яку використовують для вирощення пшениці та виготовлення однієї хлібини, – понад 1600 літрів.

6. За різними підрахунками, люди у світі з’їдають понад 9 мільйонів хлібин щодня.

7. Англійські вчені підрахували, що у Великобританії понад 60% борошна використовують для приготування хліба, а 32% хліба викидають.

8. Усі знають про корисні властивості житнього хліба, проте мало кому відомо, що довго жито, яке росло на полях ячменю і пшениці, вважали бур’яном.

9. Сім’я з чотирьох осіб може прожити 10 років за рахунок хліба, отриманого на одному акрі (0,4 га) пшениці.

10. Якщо їсти бутерброд на сніданок, обід і вечерю, вам знадобиться понад два місяці, щоб з’їсти кількість хліба, виробленого з 10 кг зерна.

11. Сучасний комбайн за 5 секунд збирає кількість пшениці, достатню для випікання понад 35 хлібин.

12. Білий хліб з очищеного борошна містить значно менше білків, клітковини, вітамінів та мінералів, ніж хліб з цільних зерен. Хліб з цілісних злаків багатий на антиоксиданти і знижує ризик виникнення серцево-судинних захворювань, ожиріння та діабету.

 120 річниця з дня народження Миколи Бажана

Миколу Платоновича за його життя назвали богатирем української поезії ХХ століття. Це твердження не є безпідставним, адже поезія, яка виходила із під його пера вражала масштабом бачення та осягнення матеріалу, темпераментною метафорикою. Відомий український поет, культуролог, енциклопедист і громадський діяч Микола Платонович Бажан народився 26 вересня (9 жовтня) 1904 року в місті Кам’янці-Подільському. Свої юнацькі роки провів в Умані, де закінчив кооперативний технікум, після того переїхав до Києва, де навчався спочатку в кооперативному інституті, а потім в інституті зовнішніх зносин. Микола Бажан не лише був майстером поетичного слова, але й блискучим перекладачем багатьох шедеврів світової літератури, зокрема, «Витязя у тигровій шкурі» Шота Руставелі. Жив у Києві. Помер 23 листопада 1983 року. Похований на Байковому кладовищі в Києві. Ім’я Миколи Бажана носять середні школи №11 Умані та №25 Кам’янець-Подільського, де відкрито музей поета. У Кам’янець-Подільському національному університеті встановлено стипендію імені Миколи Бажана. Його ім’ям названо проспект у Києві, вулиці в багатьох містах України

Привітали вчителів Новостародубського ліцею з днем вчителя (06.10.2024) . Зустрічали вчителів із скринькою передбачень. Кожен вчитель обрав своє передбачення зі смаколиком. 

Вчителі, як й інші фахівці, мають своє професійне свято. День учителя — чудова нагода подякувати педагогам та відзначити їхній важливий внесок у формування майбутнього покоління. 

Шановні вчителі!

Прийміть щирі вітання з нагоди Дня вчителя!

Ваша праця є фундаментом для майбутнього нашої країни, адже саме ви допомагаєте формувати свідомих і відповідальних громадян. Ваші професіоналізм, мудрість і чуйність є запорукою атмосфери, в якій діти не лише здобувають знання, а й вчаться бути людяними, чесними та відкритими до світу.

Сьогодні, в непрості для України часи, ваша роль набуває особливої ваги. Ви виховуєте покоління, яке відновлюватиме та розвиватиме нашу країну. Дякуємо вам за вашу працю, відданість, турботу. Бажаємо вам міцного здоров’я, натхнення та невичерпної енергії для досягнення нових професійних вершин.

З повагою і найкращими побажаннями!

1 Жовтня — День захисників і захисниць України. 

1 жовтня в Україні святкують День захисників і захисниць України. Це державне свято відзначається водночас зі святами Покрови Пресвятої Богородиці та Днем Українського козацтва, починаючи з 2014 року. Свято встановлено указом президента № 806/2014 «Про День захисника України». Свято започатковане з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності й територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості. 14 липня 2021 року Верховна Рада України перейменувала це свято на «День захисників і захисниць України». 28 липня 2023 року президент України Володимир Зеленський підписав закон "Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України", який змінює дати державних свят відповідно до новоюліанського церковного календаря. День захисників і захисниць України перенесено на 1 жовтня (з 14 жовтня), бо це свято пов'язане з українськими військовими традиціями вшанування Дня Покрови Пресвятої Богородиці.

Примітно, що свято Покрови Пресвятої Богородиці має й іншу назву – Козацька Покрова, що свідчить про шанобливе ставлення українських вояків до релігійних дат. Козаки вірили, що свята Покрова Пресвятої Богородиці охороняє їх, а Богоматір вважали своєю заступницею і покровителькою. Історично цього дня було прийнято згадувати і віддавати належне козацькій доблесті. Саме 14 жовтня на Січі обирали нового отамана і влаштовували свято козацької мужності та відваги.

 З 1 до 31 жовтня в межах Міжнародного місячника шкільних бібліотек щорічно проводиться Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек (наказ МОН України від 12.08.2014 № 931). 

У 2024 році десятий ювілейний місячник відбуватиметься під гаслом «Читаюча шкільна родина – стратегічне завдання бібліотеки».