15 травня - Всесвітній день вишиванки

 2006 року в Україні було запроваджено особливе свято — День вишиванки. Ініціатором створення виступила Леся Воронюк, яка на той час була студенткою історичного факультету Чернівецького національного університету. Дівчина запропонувала своїм одногрупникам обрати день та прийти на лекції в національному вбранні. Цю ідею підтримали не лише студенти, але й викладачі. З роками свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.

Датою урочистості було обрано третій четвер травня, тобто будній день. Це підкреслює, що вишиванка може бути звичайним повсякденним елементом гардероба, а не лише святковим одягом.

10 цікавих фактів про вишиванку

Здається, про вишивку ми знаємо все. І про символізм кольорів, де червоне — то любов, а чорне — то журба. Та й у нашому блозі вже розповідали цікаві факти про символи, обереги на вишиванках. Але чим більше вивчаєш український вишитий одяг, тим більше білих плям в історії вишивки виявляєш.

Тому сьогодні хочемо розповісти 10 цікавих фактів про вишивку, які ви точно не знали.

1. Техніка хрестиком стала популярною лише у XIX ст.

До 1860 року популярними в Україні були низинка, верхоплут, козлик та інші види швів. Цікаво, але хрестик прийшов до українських вишивальниць із Європи. Популярністю та зацікавленістю вишивальниць різного віку техніка вишивки завдячує компанії “Товарищество Брокар і Ко”, заснованій підприємцем Генрі Брокар. Цікавий факт: парфумоване мило, яке було одним із найбюджетніших товарів парфумерно-косметичних магазинів компанії, загортали у схеми-орнаменти вишивки хрестиком. Таке пакування, як і сам товар, було дуже популярним серед населення.

2. Українські вишивальниці мають власне професійне свято.

Цікавий факт про вишиванку стосується дня 17 грудня, коли відзначається свято Варвари. Саме з цього дня дівчата розпочинали вечорниці, де разом вишивали. Тому якщо маєте в родині вишивальницю, то порадуйте її набором для вишивки або цікавою вишитою сорочкою саме перед новорічно-різдвяними святами. Якраз 17 грудня — ідеальна для цього нагода.

3. Вишиванка не була повсякденним одягом українців.

Список цікавих фактів був би не повним, якби ми не згадали, що українці ніколи не носили вишиванок на щодень. У час, коли не було сучасних пральних засобів, пральних машин, а на створення однієї сорочки витрачалися місяці, дуже не практично було щодня красуватися у вишитій сорочці. Цікавим фактом є те, що сорочки для буднів так і називалися “буденками”. Вони зовсім нічим не прикрашалися.

4. Нитки для вишиванок у техніці “білим по білому” готувались три роки

Неймовірно цікавим є факт, що підготовку до вишивки рукодільниці Полтавщини, звідки походить унікальна техніка “білим по білому”, розпочинали за 3 роки до початку створення візерунку. І виткати полотно було найпростішим завданням. Головним, цікавим  і найдовготривалішим процесом ставало вибілювання ниток. Хімічних відбілювачів на кшталт сучасного хлору чи “Ванішу” не існувало. А хотілося ж отримати сліпучу білизну морозного візерунка. Тоді полтавські вишивальниці придумали цікаву річ: розстилати нитки на березі річок у найбільшу спеку. Так 4 стихії (вода-сонце-повітря-земля) заряджали нитки. Та й з практичної точки зору річка добре відбивала сонячні промені й пряжа природно вигорала до білосніжного відтінку.

5. Дівчата навчались вишивати з 5 років. Цікавий факт, що юна рукодільниця уже у 5 років уміла тримати голку з ниткою, оздоблювати одяг найпростішими швами.

6. День Вишиванки відзначають у 60 країнах. Цікаво, але виявляється флешмоби у вишиванках та марші популярні не лише в Україні, але і в 60 країнах, де присутня українська діаспора.

7. Колір ниток для вишивки закріплювали тістом. Цікавий факт: до появи штучних анілінових барвників вишивальниці використовували виключно природні фарби у вигляді відварів, настоянок із трав, кори, квітів, соку плодів. Наприклад, усі відтінки жовтого отримували із пшеничної соломи. Цікаво, що аби тон був золотим, ці нитки запікали у житньому тісті. Термічна обробка у поєднанні з опарою закваски фіксували відтінок на віки.

8. Цікавий факт — про українську вишиванку писав журнал Vogue у 2015 р. Тоді українським орнаментам була присвячена ціла стаття. Цікаво, що сам вишитий одяг був названий трендом 2016 року. Зараз українські мотиви, візерунки систематично використовують у своїх колекціях імениті дизайнери.

9. Вишиванки мали розподіл за кольором. Чорні вишиванки одягалися виключно чоловіками. Цікаво: сині вишиті сорочки були у гардеробі жінок, які не хотіли чи не могли народжувати, або маленьких дівчаток до 12 років.

10. Вишиванка зображена на двадцятигривневій купюрі. А точніше Іван Франко у вишитій сорочці. ЦІкаво: письменник першим серед інтелігенції пропагував вишитий одяг у поєднанні з класичними піджаками, камізельками, тренчами.

Читачі бібліотеки робили власну вишиванку

 9 травня Україна, разом з вільними, прогресивними та незалежними європейцями, відзначає День Європи.

Цей день для України сьогодні має особливе значення, адже ми зустрічаємо його в умовах війни.

Український народ героїчно відстоює від рашистської навали демократію, свободу, історію, культуру, людські життя та мрії усієї прогресивної Європи.

День Європи для українців – це особливий день, адже нашу країну та ЄС єднають спільні цінності, історія та культура, демократія і свобода. Відзначення Дня Європи – це важливий крок у зміцненні самоідентифікації України як європейської держави із унікальними, самобутніми традиціями та цінностями, що відгукуються в культурах країн Європи.

Для здобувачів освіти Новостародубського ліцею підготовлено тематичну лінійку, з участю  вчителя іноземної мови Бурлак О.Г. та завідувача бібліотеки Удовиченко А.А., на якій проведено  фотоогляд «З якої країни  їжа?»;  фотоекскурсія «З якої країни Європи ці визначні місцях?».

Також Бурлак О. Г. ознайомила учнів з умовами проведення Всесвітніх кубків з інтелектуальних ігор до Дня Європи : "Євро Своя Гра», «Євро Брейн», «Євро Що? Де? Коли?»

 День матері — це особливе свято, яке відзначають у багатьох країнах світу. Це день, коли ми можемо виразити свою безмежну любов і подяку до наших матерів, які є найріднішими людьми у нашому житті. У 2025 році День матері в Україні відзначатимуть 11 травня, адже це свято завжди святкується в другу неділю травня.

Історія Дня матері

Історія свята сягає глибокої давнини. У Стародавній Греції та Римі були свята, які вшановували матерів, а культ богинь-матерів, як Рея і Кібела, був поширений серед античних народів. Однак сучасний День матері, як ми його знаємо, має своє коріння в США.

У 1914 році завдяки зусиллям Анни Джарвіс, яка прагнула вшанувати свою померлу матір, свято було офіційно проголошено в США. Спочатку цей день був святом лише в Америці, але з часом традиція поширилася на інші країни. В Україні День матері був відзначений ще в 1929 році завдяки українській діаспорі, але за часів СРСР його святкування було заборонене. Лише на початку 2000-х років традиція святкування повернулася в Україну.

Як святкують День матері в Україні та світі

День матері святкують в багатьох країнах, але дати можуть відрізнятися. В Україні святкування відбувається в другу неділю травня, що є загальносвітовою традицією. Проте в інших країнах свято може припадати на різні дати:

Великобританія, Ірландія та Нігерія святкують Материнську неділю в четверту неділю Великого посту. У Молдові, Азербайджані, В’єтнамі та деяких інших країнах цей день збігається з Міжнародним жіночим днем — 8 березня. У Норвегії День матері святкують у другу неділю лютого, а в Грузії — 3 березня.

 8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги, вшановуючи загиблих у Другій світовій війні 1939–1945 років.

День пам’яті та перемоги – це нагадування, що Друга світова розпочалася внаслідок домовленостей двох тоталітарних режимів: націонал-соціалістичного (нацистського) у Німеччині й комуністичного в СРСР, а також мовчазного небажання найпотужніших держав світу чинити спротив агресорам. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.

З читачами бібліотеки згадали про цей, ключові моменти та зробили поробку Янгол безпеки"

22 квітня - День Землі

Уперше День Землі відзначили 1970 року в США. Тоді ж і встановили дату — 22 квітня. Поступово до ініціативи долучалися й інші країни. Лише 2009 року ООН вирішила об’єднати екологічні заходи в усьому світі й ухвалила резолюцію, згідно з якою 22 квітня стало офіційним святом — Міжнародним днем матері-Землі. Перший День матері-Землі відзначили 2010 року.

Символ Дня Землі

Офіційного символу та прапорів Дня Землі й Міжнародного дня матері-Землі немає. Проте активісти використовують для залучення до заходів зображення планети, листка, дерева або позначку перероблювання. Зазвичай їх зображують у природних кольорах — зеленому, коричневому або синьому.

Великою популярністю на акціях користується екологічний прапор із сімома білими смугами на зеленому тлі та із символом, що нагадує грецьку літеру Θ (тета). Прообраз прапора створив американець Рон Кобб 1969 року. Спершу він був схожий на американський: за задумом, зелений колір позначає неторкану землю, білий — чисте повітря. Невдовзі на прапор замість зірок США додали символ Θ — насправді це поєднані літери «e» й «o» від англійських слів environment (довкілля) й organism (організм).

______________

До цього дня в бібліотеці читачі робили поробку "Матінка Земля"

 

23 квітня - Всесвітній день книги та авторського права

23 квітня світ відзначає Всесвітній день книги та авторського права – свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів і всіх-всіх, хто часом залишається «за лаштунками» книговидання. Чому саме 23 квітня і чому так важливо на світовому рівні запроваджувати такий день, спробуємо розібратися далі.

«Винуватців» у цього «свята книголюбів» кілька. Так, саме 23 квітня народилися такі видатні особистості світової літератури, як французький письменник Моріс Дрюон (1918), ісландський лауреат Нобелівської премії з літератури Галдор Лакснесс (1902) і трикратний претендент на цю премію Володимир Набоков (1899), а також український письменник Григорій Тютюнник (1920); у цей же день 1616 року померли Вільям Шекспір (щоправда, за юліанським календарем) і перуанський історик Інка Ґарсіласо де ла Веґа (вже за григоріанським календарем), а також 1850 року – англійський поет-романтик Вільям Вордсворт. 

Але, заглядаючи в офіційний документ ЮНЕСКО, яка й запровадила це свято Резолюцією № 3.18 на XXVIII сесії 15 листопада 1995 року, знаходимо таке формулювання: «Генеральна конференція … проголошує 23 квітня "Всесвітнім днем книги та авторського права", оскільки саме в цей день 1616 року померли Міґель де Сервантес, Вільям Шекспір та Інка Ґарсіласо де ла Веґа». 

Всесвітній день книги та авторського права відзначають щорічно, починаючи з 1996 року. Зважаючи на те, що «в історичному розумінні книга є найбільш потужним фактором поширення знання і найбільш надійним засобом його збереження», День книги покликаний наголосити на фундаментальній важливості книжки та її незамінності в інформаційному суспільстві. Одна з головних його цілей – промоція читання і книговидання, привернення уваги до культури писемного слова, а також до питань авторського права і захисту інтелектуальної власності.

Вважається, що День книги відзначався ще в першій половині XX століття. Ідея його створення належить письменникові й редакторові з Валенсії Вісенту Клавелю Андресу. У 1926 році іспанський король Альфонс XIII розглянув його пропозицію і підписав королівський указ, згідно з яким 7 жовтня (вважалося, що в цей день народився Сервантес) запроваджується День іспанської книги. У 1930 році День книги в Іспанії перенесли на 23 квітня, коли, ймовірно, помер письменник. 

Особливістю впровадження такого дня на світовому рівні є усвідомлення книжки як потужної зброї у налагодженні миру й нівелюванні соціальних проблем: книжка, що втілює творчі поривання людини і її прагнення поділитися власними ідеями і здобутками зі світом, має сприяти діалогу, взаєморозумінню і толерантності. Крім того, ЮНЕСКО в межах Всесвітнього дня книги та авторського права виступає за надання рівного доступу до знань та підвищення грамотності населення. Ще одним важливим аспектом є усвідомлення цінності книжки і її незамінності у поширенні знань і формуванні культури, незалежно від форми представлення інформації.

Читачі бібліотеки робили свою книгу 

 

17 квітня - День пожежної охорони

Щороку 17 квітня в Україні вшановують пожежників. День пожежної охорони був затверджений указом Президента № 555 у 2013 році.

Праця пожежника вкрай відповідальна, тяжка, героїчна, стресова та дуже важлива. Пожежна охорона виконує свою роботу як вдень, так і вночі. Пожежники повинні мати гарну фізичну та теоретичну підготовку, адже від їхнього професіоналізму нерідко залежить життя людей.

Метою Дня пожежної охорони України є подяка працівникам за старанне виконання роботи та підтримка їхньої ініціативи.

Під час війни пожежники героїчно першими йдуть на допомогу та порятунок населення, що постраждало від обстрілів ворога. Низький уклін за вашу працю!

11 ЦІКАВИХ ФАКТІВ ПРО РОБОТУ ПОЖЕЖНИКІВ

1. Перша пожежна команда

Вважається, що вперше люди сформували бригади для гасіння пожеж в Англії, і це була ініціатива страхових компаній, які хотіли зменшити втрати при катастрофах. Точно невідомо, але імовірно перші пожежники з 'явилися в 1722 році.

2. Жінки нарівні з чоловіками

Склався стереотип, що важку роботу можуть виконувати тільки чоловіки. Але насправді першою жінкою пожежницею стала Моллі Вільямс, яка вийшла на службу на початку XIX століття. Через деякий час виникли окремі бригади, до яких входять виключно представниці прекрасної статі.

3. Чому пожежне відро конусної форми?

Сьогодні пожежні команди наділені сучасними технологіями, які зробили гасіння вогню більш ефективним. Раніше цього не було, і люди використовували відра конусоподібної форми. Вони мали дві важливі переваги: на виготовлення такого інвентарю йшло мало матеріалу, а при використанні з нього виливалося не так багато води, тому пожежа гасилася швидше.

4. Унікальна форма

Для виготовлення костюма пожежника використовується спеціальна тканина, яка здатна витримувати температуру до 1200 ° С. Вона захищає від впливу концентрованих кислот і лугів. Завдяки цим властивостям пожежники можуть рятувати людей з палаючих будинків.

5. Важке спорядження

Робота у пожежників не тільки небезпечна, але і важка. В прямому сенсі цього слова: їм доводиться носити на собі від 5 до 30 кг. Все залежить від того, з чого зроблений костюм, і що включено в екіпіровку.

6. Час, щоб дістатися до пожежі

Згідно зі спеціальним статутом, бригада пожежників має дістатися до місця загоряння в межах міста за 10 хв. Що стосується сільської місцевості, то час збільшується до 20 хв. Ці відрізки визначені тим, що за цей час вогонь набагато повільніше поширюється і загасити його буде простіше.

7. Відмова від бороди та вусів

Згідно з правилами, працівники пожежної команди не повинні мати пишну бороду і вуса, а ще відмовитися від пірсингу на обличчі. Така заборона пов'язана з тим, що під час роботи їм може знадобитися киснева маска, яка повинна щільно прилягати до обличчя. А рослинність і різні прикраси будуть цьому перешкоджати.

8. Не тільки пожежі гасять

Робота пожежних бригад більш об’ємна, ніж багато хто думає. Вони рятують людей у різних ситуаціях, наприклад, якщо ті застрягли в ліфті або опинилися під зруйнованим будинком. Пожежники мають різні навички, які застосовують з однією метою - зберегти людське життя. Крім цього, вони рятують тварин.

9. Пожежники - волонтери

У багатьох країнах є люди, які на добровільних засадах вступають в команди пожежної охорони. У більшості випадків вони організовуються там, де уряд немає можливості утримувати службу. Наприклад, у Чилі є більше десятка тисяч пожежників-волонтерів, які платять кожен місяць внески і проходять особливу підготовку. У деяких країнах пожежниками можуть стати тільки люди з вищою освітою.

10. Робота на дотик

У фільмах про роботу пожежників показують, як вони спритно пересуваються по палаючій будівлі і знаходять постраждалих або вихід. Але в реальному житті все навпаки. У палаючому будинку через дим зовсім нічого не видно, а через гучний тріск полум 'я нічого не чути, навіть людей, які кричать. У таких ситуаціях в жодному разі не можна знімати маску, інакше пожежник може задихнутися. Тому пересуваються рятувальники в палаючих приміщеннях практично на дотик.

11. Чотирилапі помічники

Ще з часів, коли пожежники працювали на конях, в бригаду входили собаки. Це обов 'язково були далматинці. Ця порода відрізняється безстрашністю, і вона легко піддається навчанню. Далматинці жили разом з кіньми, оскільки вважалося, що для хорошої роботи тварини потребують спілкування. Собаки цієї породи стали навіть символом пожежників. Але сьогодні на службу залучають і інші породи наших чотирилапих друзів.

11.04.2025 для читачів бібліотеки відбувся бібліотечний урок " Що ми знаємо про сонячну систему? " до дня  космонавтики та авіації. Переглянули цікаві відео про космос, планети та космічну ракету та дізналися багато цікавого. Також провели творчу роботу: малювали малюнок на тему космосу, зробили поробку "Летимо до зірок": діти визначалися з ким би вони полетіли в космос, які речі взяли з собою, на яку планету хотіли б попасти, що найбільше подобається у космосі та цікавий факт про космос, який їм найбільше запам'ятався

12 квітня - Всесвітній день космонавтики та авіації

У цей день, 12 квітня, в 1961 році громадянин СРСР майор Юрій Олексійович Гагарін на космічному кораблі «Восток» вперше в світі здійснив орбітальний обліт Землі, відкривши епоху пілотованих космічних польотів. Він зробив один виток навколо земної кулі, який тривав 108 хвилин.

Яскраві успіхи космонавтики - закономірний результат самовідданої праці багатьох тисяч людей, десятків трудових колективів, які роблять все від них залежне в ім’я прогресу космічної галузі.

За рішенням Міжнародної авіаційної федерації (ФАЇ) 12 квітня відзначається як «Всесвітній день авіації та космонавтики».

В Україні цей День має назву «День працівників ракетно-космічної галузі України» і закріплений Указом Президента України від 13 березня 1997 року № 230/97, його святкування відповідно проводиться щорічно 12 квітня.

Пізніше, 7-го квітня 2011-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН, була прийнята відповідна резолюція № 65/271, в якій 12-е квітня проголошено Міжнародним днем польоту людини в космос.

Враховуючи ризики, фізичні та інтелектуальні навантаження, гіганську працю і безпрецедентну самовідданість всіх, хто створював для нашого людства цю сміливу можливість, хотілося б побажати в цей День всім нам спокою і впевненості. Досягнувши космосу ми лише зробили ще один крок, а скільки їх буде ще?

 Акція до Міжнародного дня дитячої книги "Подаруй бібліотеці книгу"

Учні Новостародубського ліцею долучилися до акції та поповнили бібліотеку різноманітними та цікавими книгами

 2 квітня - Міжнародний день дитячої книги

Щороку 2 квітня уся всесвітня спільнота відзначає День дитячої книги. Це свято привертає увагу всіх дітей та їхніх батьків до надзвичайної важливості книжки в житті юних читачів. Адже саме вона відкриває малятам двері у великий та незнайомий світ, знайомить з невідомими раніше істотами, розкриває таємниці життя, сприяє становленню особистості. Свято вирішили відзначати 2 квітня, тому що в цей день народився автор улюблених дитячих казок – Ганс Крістіан Андерсен.

ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВІДЗНАЧАТИ МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ДИТЯЧОЇ КНИГИ?

Ідея виокремити спеціальний день для популяризації книги серед юних читачів належить німецькій письменниці, авторці творів для дітей та активній громадській діячці – Еллі Лепман. Саме вона є засновницею Міжнародної ради з дитячої книги, за рішенням якої у 1967 році було впроваджено День дитячої книги. З перших днів це рішення було позитивно сприйняте в різних куточках світу, а свято відразу набуло всесвітнього значення.

Варто сказати, що Елла Лепман виступала за створення окремої нагороди, щось на кшталт Нобелівської премії, тільки в галузі дитячої літератури. Так з’явилася Міжнародна премія імені Г.К. Андерсена. Нагороду почали видавати ще в половині 20-го століття, нею вшановують найкращих авторів та ілюстраторів дитячої книги. Нагороди вручаються на з’їздах Міжнародної ради з дитячої книги.

Так склалося, що кожного Міжнародного дня дитячої книги найпопулярніший дитячий автор пише послання, адресоване найбільш юним читачам, а найкращий ілюстратор створює яскравий плакат, присвячений цьому дню. В 1973 р. та в 1979 р. почесних нагород за найкращу дитячу книгу були вшановані відомі українські письменники Богдан Чалий та Всеволод Нестайко.

 До Всесвітнього дня дитячого читання, 26 березня, з читачами бібліотеки робили невеличкі поробки "Маленький читач".

 14 березня - День українського добровольця

14 березня в Україні відбувається вшанування добровольців – людей, які не були військовими за професією, але в критичний для держави момент без повісток чи примусу, добровільно «поставили на паузу» своє попереднє життя й узяли до рук зброю, щоб захистити країну.

І 2014-й, і 2022-й рік показали, що воїни доброї волі в Україні – непоодинокі. Добровольчий рух – один з феноменів українського суспільства. Одна з наших суперсил.
У важкі моменти добровольці підтримали та посилили українську армію.

У військо масово йшли найкращі. Люди, які мали досягнення та перспективи у цивільному житті, залишали бізнес і родини, наукові досягнення, успішну карʼєру в різних сферах і навіть своє життя в інших країнах та добровільно йшли на поле бою, щоб захистити Україну. Вони ризикували та ризикують життям заради нас. Чимало з них уже віддали свої життя.
Шана і памʼять – це найменше, чим можемо їм віддячити!

Чому День українського добровольця відзначається 14 березня?

14 березня 2014-го на тренувальну базу в Нових Петрівцях з Майдану Незалежності вирушили 500 бійців Самооборони Майдану. Вони сформували перший добровольчий батальйон для захисту України від російської гібридної агресії на Сході.

Навесні того ж року виникла низка добровольчих формувань – як поза державними структурами, так і при облдержадміністраціях, Нацгвардії, поліції.
У боях 2014–2015 років російсько-української війни брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Більшість із них згодом трансформувалися у військові частини силових структур.

Наступний сплеск масового добровольчого руху відбувся наприкінці 2021 – на початку 2022 років. На тлі загрози повномасштабної війни в країні формувалися підрозділи територіальної оборони. А після широкомасштабного вторгнення люди просто заполонили військкомати. Зараз Сили територіальної оборони є наймолодшим родом військ в українській армії.

 07.03.2025 та 10.03.2025 було проведень конкурс читців поезії Тараса Шевченка ""Шевченко - голос української душі"

Вірші Тараса Григоровича Шевченка – це невичерпне джерело мудрості. Написані понад століття тому – поезії Шевченка актуальні й досі. Зібрали для вас найкращі твори Кобзаря про Україну та особисте життя.

Вірші Тараса Григоровича Шевченка повинен знати кожен, адже “Кобзар” – це друга Біблія для українців. Розгортаєш, і: “Ну що б, здавалося слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, як їх почуєш…”. І слова Шевченка – справді особливі, зокрема тим, що актуальні й досі.

 Шевченківський тиждень

9 березня 1814 року в звичайній селянській родині народився Тарас Григорович Шевченко, якому судилося стати одним з найвидатнішим українців всіх часів. Син закріпачених селян рішуче засудив кріпацтво і закликав українців боротися за свою незалежність. Тільки більш ніж через 100 років після смерті Кобзаря його палка мрія здійснилась. Недаремно його називають Пророком, адже написані Тарасом Шевченком вірші про Україну в наші дні зовсім не втратили злободенності.

Всі українці шанують Тараса Шевченка - біографія майстра добре відома кожному. Однак в насиченому житті Кобзаря було немало подій, про які загалу мало що відомо. Ми розповіли цікаві факти про життя та вподобання Кобзаря, які вас вразять

Ось ще низка цікавих фактів про Кобзаря:

• Тарас був єдиною дитиною в родині, кого батьки віддали на навчання. Ще в юності вони розгледіли його прагнення до науки.
• В юності хлопець заробляв на життя картинами: малював і продавав портерти багатіїв.
• Найбільшою мрією життя Кобзаря було викупити з кріпацтва своїх братів та сестер, але, на жаль, це так і не вдалося.
• Під час навчання в Петербурзі він долучився до світського кола та почав модно вдягатися. Одного разу він витратив майже всю річну зарплату на новий плащ. Також він витрачав немало грошей на розваги, ігри в карти та випивку з друзями.
• Любив митець і смачно поїсти. Відомо, що його улюбленими стравами були борщ з сушеними карасями, ковбаски, вареники, а запивав все це міцним чаєм з ромом.
• Сума викупу Шевченка з кріпацтва в наш час еквівалентна приблизно 40 000 доларам.
• Одного разу в юності він вивчив польську мову заради коханої полячки, однак не зміг одружитися через заборону шлюбів між кріпаком та вільною селянкою.
• Поет прожив цілих 17 років в Петербурзі, але ніколи не писав, що йому подобається це місто. У своїх творах він оспівував тільки Україну.
• У 1861 році власним коштом видав Буквар для безкоштовних шкіл.
• Твори Тараса призначалися в основному українським дворянам, а не селянам, бо прості люди в той час не вміли читати.
• Митець був відомим ловеласом та часто закохувався, але так ніколи і не одружився.